Практика: как писать и читать интернациональные слова

Що означає “ударение” у російському вимові?

У російській мові літера О звучить повноцінно лише тоді, коли на ній падає ударение — наголос. Якщо наголос змістити, та сама літера нахиляється до звуку "а\). Тому докуме́нт звучить ближче до дакумент: наголос на останньому складі, тому безнаголошене О зводиться. Як правило: немає наголосу — немає повного О — і розрив між написанням і звучанням зникає в тисячах поширених слів.

Правил легко поділити на дві частини: О під наголосом залишається О — о́фіс, ко́фе, телефо́н зберігають повний О-звук. О без наголосу зводиться до А — у докуме́нт, рестора́н, паспо́рт воно змінюється. У кліпі вчитель поскладовує “д, о, к, у, м, е, н, т” по буквах, а потім запитує: “Это О или А?” — це О чи А? Відповідь: і те, і інше: пишеться О, а вимовляється А, бо наголос деінде. Те саме правило пояснює, чому Москва звучить як Масква, а хорошо — як харашо.